Що це?

Кулуарна робота — один із невід´ємних елементів про­фесії дипломата, джерело цінної інформації, можливість налагодження неформальних зв´язків з колегами-іноземцями. За важливістю кулуарна робота не поступається фор­мальній, офіційній дипломатії. Однак, на відміну від ос­танньої, не регламентується настільки чітко, не має коди­фікованих правил, тому вимагає не лише високої фахової підготовки, а й специфічних особистих якостей, постійної роботи над собою.

Навіщо?

Мета кулуарної роботи — особисто познайомитися з партнерами по переговорах, зустрічах, конференціях, увій­ти з ними в неформальний контакт, що нерідко буває надзвичайно корисним для отримання чи передачі інфор­мації, попереднього обговорення можливих пропозицій, викладу аргументів з метою впливу на позицію партнерів тощо.

Як досягти успіху?

За формою кулуарна робота може мати активний і па­сивний характер. Активна передбачає дії дипломата для встановлення швидкого контакту. В дипломатичній прак­тиці вважається цілком прийнятним, коли дипломат під­ходить до одного або трупи дипломатів і після представ­лення приєднується до бесіди або й розпочинає її.

За цих умов необхідно попередньо вирішити, яке пи­тання дипломат пропонуватиме для бесіди, чи буде воно цікавим для співрозмовника, чи не виглядатиме штучним, вигаданим тощо. Безперечно, керуватись при цьому треба вказівками чи директивами визначеними позиціями з цього питання, а не власним бажанням. Треба мати в запасі при­наймні ще одну тему і бути готовим перейти до неї. До­свідчений дипломат, крім того завжди має так звану «відхідну» тему, що пов´язана з актуальними для країни перебування або країни акредитації подіями, бажано по­зитивного змісту (вигране спортивне змагання, церемонія відкриття якогось офісу чи громадського закладу, підпи­саний контракт тощо).

У разі, коли намічається перспектива контактів з впли­вовою особою, навряд чи варто піднімати всі питання од­разу, аби не упередити враження, яке ви хотіли б справи­ти саме на неї. Важливо мати чітке уявлення про тему, яку порушено у бесіді. Найкращий варіант — розпочати роз­мову з розповіді про власну позицію з якогось питання, залишивши основні аргументи на кінець розмови, а поки що натякнути на бажання вислухати думку співрозмов­ника. Також важливо, прощаючись, домовитися про можливість наступних контактів, якщо вони того варті.

Необхідно пам´ятати про значення, яке має саме перший контакт. Встановивши відносини, можна і далі будувати, виходячи з них, ланцюжок корисних зв´язків.

Пасивна кулуарна робота полягає в умінні, знаходя­чись серед співрозмовників, уникати викладення позиції своєї сторони з того чи іншого питання. В складних ви­падках таку поведінку можна пояснити відсутністю відпо­відної державної позиції тощо. Водночас пасивна позиція залишає можливість вислуховувати аргументи сторін, не висловлюючи власних. Досвідчений дипломат ніколи не вдасться лише до пасивних або лише до активних форм спілкування.

У цілому слід зазначити, що кулуарна робота належить до дипломатії високого рівня. Уміле її ведення часто дає кращі результати, ніж формальне обговорення проблем під час офіційних заходів. Однак це можливо лише за ви­сокої майстерності дипломата, незграбні ж манери, неконк­ретна розмова не лише не зацікавлять співрозмовника, а навіть можуть створити хибне враження про наміри дип­ломата, зашкодити його репутації. Тому важливо роз­починати ведення самостійної кулуарної роботи поруч з досвідченим дипломатом, вдаючись до його порад щодо ситуації, ймовірних співрозмовників, звичаїв країни пе­ребування, традицій даного форуму тощо.

Джерело: http://ydi.org.ua/